Валерій Ткаченко, 48 років

Про себе

Я - Валерій Ткаченко, власник «Мій стоматолог», підприємець, для якого якість - не компроміс, рішення - не затримують, а люди - завжди в центрі. Я будую клініки як екосистеми: де технології працюють на результат за 7 днів, команда росте швидше за ринок, а сервіс повертає віру в себе тим, хто приходить без усмішки. Моя сила - у візуалізації майбутнього, інтуїтивних, але вивірених рішень і вмотивованій впертості: я бачу фінал ще до старту, розкладаю шлях на кроки, беру відповідальність і доводжу до кінця. Мій шлях у медицині почався під впливом фільмів про людей, які рятують інших у найскладніших обставинах. Цей імпульс зімкнувся з сімейною «медичною ДНК» і викристалізував вибір бути лікарем. У підприємництво мене перевело одне речення друга: витрачай сьогодні так, щоб завтра це примножило можливості. Я купив першу стоматологічну установку замість машини, зняв квартиру під кабінет і законно оформив рентген будучи наймолодшим підприємцем у місті на той момент. Кредити брав, щоб працювати на передових технологіях, і віддавав їх швидше, ніж планував, бо знав: інвестиція в інструмент і компетенцію - найприбутковіша стратегія X2. Я формував себе як підприємця через рішучість, системність і спостережливість. Візуалізація - мій практичний інструмент: я детально «бачу» простір, процеси, реакції людей і майбутні цифри, тому легко синхронізую медицину і бізнес. Я не біг за популярністю - я будував репутацію: безкоштовна томографія на рік дала команді різкий професійний стрибок; смілива реклама імплантації зробила нас лідерами до того, як це визнали ринок і конкуренти; найскладніші випадки їхали до нас, бо ми обирали не легке, а правильне. Команду я ростив на довірі: якщо лікар прагне більшого - у нього зелений коридор, а в клініці з’являється нова технологія завтра, а не «коли-небудь». Кризи мене не зламали, а перекалібрували. Світові спадання, карантини, а потім війна вкрали з-під ніг усе, що я будував десятиліттями, - і я почав наново. Першого дня війни закрив борги перед командою, зберіг гідність і фокус на людях, а згодом - знову взявся за велику клініку за принципами свого найуспішнішого проекту. Мене витягнули спільнота YBC, приклади рішучих людей і проста дисципліна: не оцінювати події «зараз», а діяти за планом, який щодня підсилює позиції. Я знаю ціну втратам, але обираю будувати - бо будівництво повертає сенс і ритм. Моя життєва філософія проста і жорстка водночас - “Не перетворюй мрію на самоціль: мрій по-справжньому - з дедлайнами, метриками і відповідальністю”. Найважливіші якості людини - спостережливість і вміння робити висновки; найнебезпечніша зрада самому собі - нерішучість. Якщо не знаєш як - роби як знаєш, і перевіряй результат. Завжди має бути план Б і маневр, коли впираєшся в стіну. Дивись не лише на успіхи рольових моделей, а на ціну їхніх помилок - і приймай рішення, що підсилюють тебе завтра. Що пораджу підприємцю-початківцю? 1) Візуалізуй результат до деталей і перевір, чи він тобі справді потрібен. 2) Інвестуй у власне ремесло і процеси - це завжди найкраща дохідність. 3) Призначай відповідальних за кожен процес, визначай очікуваний результат і терміни - системність завжди перемагає хаос. 4) Будь сміливим у маркетингу, але без компромісів у якості. 5) Пам’ятай, що гроші люблять швидкість, а довіра - послідовність. Для мене щастя - проект із перспективою: коли я можу заробляти стільки, щоб зробити життя своєї сім’ї цікавим, і водночас лікувати людей так, щоб вони виходили від нас з усмішкою, яка змінює їхнє завтра. Це та система координат, у якій я живу і далі зростаю.

Як прийшла ідея бізнесу?

Ідея власного бізнесу народилася на перетині двох важливих досвідів. Першим поштовхом стала проста, але дуже влучна порада мого друга Андрія Сергєєва: не витрачати гроші так, щоб вони просто зникали, а інвестувати їх так, щоб уже завтра вони відкривали нові можливості. Після цієї розмови я замість купівлі старенького автомобіля вирішив придбати відреставровану стоматологічну установку зі Швеції. Це рішення кардинально змінило не лише фінансові можливості нашої сім’ї, а й моє мислення щодо інвестицій та майбутнього. Другим чинником став мій власний досвід роботи в міській стоматології. Я бачив систему зсередини й чітко усвідомлював, що там у пріоритеті були не якість лікування і не результат для пацієнта, а виконання формальних планів, жорстке підпорядкування, токсична внутрішня політика та відсутність простору для розвитку, творчості й упровадження сучасних технологій. Мені хотілося працювати інакше: робити свою справу якісно, користуватися найновішими технологіями, отримувати задоволення від ремесла та бачити реальну користь для людей. Саме так у 2005 році з’явилася моя перша невелика клініка.

Які ключові навички допомогли вам запустити бізнес?

Основою всього для мене стали впертість і спостережливість. Я щиро вірю словам мого шкільного вчителя фізики, який казав, що найважливіша якість людини - це здатність спостерігати та робити висновки. Саме це дозволяло мені вчитися на практиці й не повторювати одні й ті самі помилки. Друга сильна навичка - візуалізація. Я пізно усвідомив і назвав її, хоча користувався нею завжди. Я детально уявляю, яким має бути простір, результат, атмосфера роботи та рівень сервісу. І вже з цього образу поступово формується чіткий план дій. Для мене мрія має сенс лише тоді, коли вона трансформується в конкретні, досяжні кроки. Саме тому я завжди повторюю: не варто перетворювати мрію на самоціль.

Які 3 найскладніші виклики ви вирішили в перші роки?

Першим і найскладнішим у практичному сенсі стало підключення та вирішення питань із ДТЕКом на старті. Це забрало багато часу, нервів і сил. Другим викликом була повна легалізація та правильне оформлення технологій. Я був наймолодшим власником приватного стоматологічного кабінету в місті й водночас наймолодшим власником рентген-апарата, оформленого відповідно до всіх вимог. Згодом таких апаратів у мене стало вже два. Третім непростим вибором стало рішення між інвестицією в знання або в інструмент. Маючи близько 500 доларів, я відмовився від дорогого навчального курсу за 650 доларів і натомість придбав лампу та матеріали для нової технології. Усі нюанси я опановував самостійно, вивчаючи професійні журнали та практику.

З якими кризами ваш бізнес стикався та як ви їх подолали?

Першою серйозною кризою стала нестача коштів і фактична недоступність кредитів без офіційних доходів. Для людини без фінансової історії це виглядало як вимога зробити неможливе. Проте я взяв один кредит, повернув його, потім узяв наступний. Перші кілька років ми з дружиною фактично працювали в режимі постійних кредитів, інвестуючи майже все в обладнання та якість. Це дало відчутний результат: до нас почали приходити навіть досвідчені власники інших кабінетів, щоб подивитися, як ми працюємо. Другою кризою став 2008 рік із його загальним страхом і невизначеністю. Я навіть відмовився від кредиту на автомобіль, бо переживав за базову безпеку сім’ї. Уже за кілька місяців стало зрозуміло, що люди все одно лікують зуби, і бізнес поступово стабілізувався. Найважчою кризою стала війна і втрата точки опори. Усе, що я будував у Краматорську протягом двадцяти років, залишилося там. За кілька місяців до початку війни ми ухвалили рішення повернутися до міста й масштабувати найуспішніший об’єкт: придбали сусіднє приміщення, завезли команду, підготували проект. І саме тоді почалася війна. У перший день я сплатив усі зарплати, ще раніше закрив усі борги. Потім був складний депресивний період, і вийти з нього мені допомогло бізнес-середовище Young Business Club, де я бачив людей, які адаптуються й не знімають із себе відповідальності за майбутнє. Зараз я знову запускаю будівництво великої клініки за принципом найуспішнішого формату. Інтуїтивно відчуваю, що правильно вибудувана якість середовища притягує і клієнтів, і сильну команду.

Які рішення виявилися найбільш ефективними для росту компанії?

Найбільший розвиток дали рішення, що поєднували інвестиції в технології, свободу для команди та чітке позиціювання на ринку. Передусім я створював умови для лікарів, не забирав у них можливості працювати, а навпаки - відкривав простір для розвитку. Якщо хтось хотів опанувати нову технологію, ми купували обладнання й давали можливість працювати з ним. У результаті за кілька років сформувалася команда найкращих лікарів міста, і складні клінічні випадки почали направляти саме до нас. Другим ефективним кроком стали інтуїтивні продуктові рішення. Наприклад, після придбання томографа я запровадив безкоштовну томографію. Спочатку команда не сприймала цю ідею, але вже за рік вона дала потужний результат: пацієнти легше погоджувалися на діагностику, а лікарі значно швидше опанували метод і побачили те, чого не отримували під час навчання. Це суттєво підвищило рівень клініки та прискорило професійний ріст команди. Третім важливим рішенням стало раннє лідерське позиціювання. Коли я почав займатися імплантацією, одразу заявив про нас як про лідерів у цій сфері, навіть якщо на початку це здавалося комусь перебільшенням. Уже за рік це спрацювало як соціальний доказ: якщо про імплантацію говорять давно, значить, її вміють робити. Навіть нестандартна реклама на радіо стала точкою впізнаваності й сформувала стабільний попит.

Яку вашу помилку ви сьогодні вважаєте найціннішим досвідом?

Найціннішою помилкою я вважаю власну нерішучість у певних моментах. Озираючись назад, я бачу ситуації, у яких міг діяти сміливіше й швидше та досягти більшого значно раніше. Загалом я не люблю називати події помилками, але саме нерішучість стала для мене тим досвідом, який я тепер уважно відстежую й намагаюся не повторювати.