Дмитро Антонов, 39 років

Про себе

Сьогодні я - режисер і відеопродюсер, власник Ficus Films. У цій професії я давно, але якщо говорити саме про професійний рівень, то це приблизно 15 років у відеовиробництві. Мій шлях - не про кіношколу, а про практику: послідовне ускладнення завдань і поступове розширення ролей - від людини, яка «просто знімає», до того, хто відповідає за результат, команду та якість на рівні вимог агенцій. У сферу я прийшов еволюційно. Хотів стати режисером, але починав як відеограф. Я не навчався в кіношколі; в певний період, коли жив у Німеччині, подавався на навчання у кіношколу - не склалося. Повернувшись в Україну, продовжив шлях самотужки. Коли ти багато років «довбеш цю історію», з’являється ремесло, а згодом - і професія. Я працював у різних продакшенах, зокрема механіком у Patriot Rental - це досвід, який дає глибоке розуміння того, як насправді збирається високорівнева зйомка. Пізніше працював запрошеним режисером і оператором, і в певний момент зрозумів: мені комфортніше будувати власне, ніж вписуватися в чужі завдання та обмеження винагороди. Власний продакшн народився саме з цього усвідомлення. Я разом із напарником пішов із роботи, де ми познайомилися, і ми заснували відеопродакшн; згодом підтягнулася команда. З роками я дедалі чіткіше бачу дві паралельні лінії зростання: творчу - масштаб, складність і рівень вимог, - та підприємницьку - команда, делегування, фінанси, пошук клієнтів. Сьогодні мій головний виклик - відчуття стелі: я хочу більшого масштабу й складніших проєктів, а це вимагає переосмислення того, як саме розширювати бізнес. Фундаментом цього зростання стали відповідальність і наполегливість. Відповідальність - тому що у відео недостатньо щось вигадати й пообіцяти: сценарій потрібно реалізувати, а це завжди про дисципліну, дедлайни та відповідальність перед клієнтом. Наполегливість - тому що в цій індустрії хвилеподібність є нормою: періоди високого завантаження змінюються спадами, і тут важливо не зупинятися на півдорозі.

Як прийшла ідея бізнесу?

Ідея власного відеопродакшена прийшла органічно: я хотів бути режисером, багато років набирав практику в індустрії, працював у різних відеопроектах і в певний момент зрозумів, що мені комфортніше працювати «на себе», ніж під чужі задачі й умови. Разом із напарником пішли з роботи, де познайомилися, і заснували продакшн; згодом доєдналася команда.

Які ключові навички допомогли вам запустити бізнес?

Відповідальність перед клієнтом і дедлайном; наполегливість (не кидати на півдорозі).

Які 3 найскладніші виклики ви вирішили в перші роки?

- Пошук нових клієнтів; - Ведення бухгалтерії/організаційна «доросла» частина (ФОП); - Відповідність високим стандартам агенційного рівня якості (покадровий контроль, вимогливість).

З якими кризами ваш бізнес стикався та як ви їх подолали?

- Covid-19: проєкти зупинилися, довелося шукати альтернативні джерела доходу - я зайшов у відео-стоки, щоб продавати контент через інтернет. - Повномасштабна війна для мене стала радше періодом можливостей. - Актуальна криза зараз - відчуття стелі у творчому та підприємницькому рості: є клієнти й проєкти, але хочеться більшого масштабу, і я саме в процесі пошуку способу розширення.

Які рішення виявилися найбільш ефективними для росту компанії?

- Делегування й збільшення команди; - Готовність заходити в нові ніші/жанри та не обмежуватися одним форматом.

Яку вашу помилку ви сьогодні вважаєте найціннішим досвідом?

Ще під час роботи в Patriot Rental якось я загубив дорогу алюмінієву рельсу для доллі (операторського візка, на якому їздить камера). Рельсу врешті знайшли, але мій керівник зняв з мене тижневий заробіток. Тож урок про ціну неуважності й відповідальність за майно я запам’ятав надовго.